- гусівник
- —————————————————————————————гусівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гусівник — а/, ч. Той, хто розводить і доглядає гусей … Український тлумачний словник
гусятник — а, ч. 1) Приміщення, пташник для гусей. 2) Пастух гусей. 3) Те саме, що гусівник. 4) Рід рослин родини злакових … Український тлумачний словник
пастух — (той, хто пасе череду тощо); табунник, гуртівник (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); чередник (перев. великої рогатої худоби); чабан, вівчар; ватаг (старший чабан); отарник (овець і кіз); козій, козар (кіз); свинар, свинопас (свиней);… … Словник синонімів української мови